-1 Київ
Коментар після зустрічі Трампа й Зеленського. Перше й головне. Вочевидь Трамп тиснув на Україну, щоб вона погодилася принаймні на головну російську умову – повну здачу Росії Донбасу. Вочевидь Україна на це не погодилася і зробила це так, що Трамп не висував претензій ані до України, ані до європейців, які підтримують Україну. Це – позитивний момент.
Друге. Те, що в американську робочу групу з подальших перемовин увійдуть держсекретар Рубіо, голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Кейн і голова Пентагону Гегсет, є позитивною новиною.
По-перше, тому, що Рубіо й Кейн є компетентними людьми, які добре розуміють реалії.
По-друге, усі троє є, на відміну від друга президента Віткоффа й зятя президента Кушнера, офіційними особами, які підзвітні Конгресу й мають займатися конкретними державними справами, а не мріями про власні "бізнес-проєкти" з Путіним.
Це, власне, і все по суті справи. І це, напевно, був найкращий варіант закінчення цієї зустрічі, особливо одразу після того, як Трамп провів, як він написав у власному твіті, "хорошу й дуже продуктивну телефонну розмову" з Путіним.
Ще раз повторю: спілкування з Трампом України і Європи з одного боку й Росії з іншого боку має на меті насамперед налаштувати Трампа на те, щоб він звинуватив протилежну сторону в небажанні миру з відповідними наслідками й не звинувачував дану сторону в тому ж. Сьогоднішній раунд цього спілкування виграли Україна і Європа. Тому що Трамп їх ні в чому не звинуватив по закінченні перемовин. Путін вочевидь очікував, що Трамп примусить Україну погодитися на якісь із його забаганок. І не дочекався.
Далі вочевидь буде, скоріш за все, продовжуватися те, що ми бачили протягом останніх 11 місяців і восьми днів – із першого дня президентства Трампа.
І насамкінець. 47-й президент продемонстрував світу своїми заявами перед зустріччю й після неї на пресконференції, про що він реально думає, на чому зосереджена його свідомість, у якій викривленій системі координат він знаходиться.
Двічі він хвалився їжею, яку подавали на обід у його приватному маєтку під час зустрічі з українською делегацією і двічі пропонував Зеленському похвалити меню.
Знову заявив, що в нього "вкрали" вибори у 2020 році, а інакше не було б ніякої війни.
Знову хвалився своїм взаєморозумінням і хорошими стосунками з Путіним, попри "підступну містифікацію Раша-Раша-Раша" (так Трамп називає розслідування втручання Росії у вибори у США у 2016 році з метою допомогти йому перемогти на виборах) "шахраюватої Гілларі" і "зсунутого Шиффа".
Знову сказав, що його попередник був некомпетентним, згадавши про міфічні $350 млрд, які Байден нібито "подарував" Україні.
Знову згадав про "великий океан", який відділяє США від України і Європи.
Сказав у відповідь на запитання про загибель понад 100 американців, які воювали на боці України, – "це сором, що вони загинули за кордоном".
Сказав, що Путін бажає припинити війну й бажає "процвітання" Україні й буде їй "допомагати, надаючи дешеву електроенергію".
Сказав, що нібито Путін "працює разом з Україною, щоб якнайшвидше відновити роботу" Запорізької АЕС.
На прохання прокоментувати останні російські терористичні атаки на українські міста сказав, що Україна теж б'є по Росії – "знаєте, вони воюють".
Звичайно, знову сказав, що він "зупинив вісім війн".
Ну, і так далі.
Дорослі люди можуть кардинально міняти свої погляди за виняткових обставин, коли проводять величезну розумову роботу, поповнюючи свої знання чимось дуже суттєвим, чого раніше не знали. Люди, які живуть у своєму віртуальному вигаданому світі, точно не змінюються і продовжують знаходиться в цьому віртуальному світі, занурюючись у нього все глибше, усе далі відриваючись від реальності.
Але в цьому немає нічого нового.
До кінця історії під назвою "Страх: Трамп у Білому домі" (назва книги Боба Вудворда, виданої у 2018 році) залишилося 1119 днів.
Українські друзі, обіймаю й люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.
Україна є і буде завжди.
А зло буде переможене й покаране. І це неодмінно.
Джерело: Igor Aizenberg / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
